сум
51суміщатися — дієслово недоконаного виду …
52суміщений — дієприкметник …
53суміщення — іменник середнього роду …
54Сум-купон — Узбекистанский сум купон  (рус.) Сўм  (узб.) …
55Сум, Петер Фридерик — Петер Фридерик Сум дат. Peter Friderich Suhm …
56суміщати — а/ю, а/єш, недок., сумісти/ти, іщу/, і/стиш, док., перех. 1) Нерозривно поєднувати; сполучати. || Займатися чим небудь одночасно з іншим. Суміщати обов язки. Суміщати посади. 2) Накладаючи одну на одну (лінії, фігури і т. ін.), досягати збігу… …
57суміщення — я, с. Дія за знач. сумістити, суміщати. •• Сумі/щення іме/н у програмуванні – ситуація, за якої в деякому контексті один і той же об єкт доступний під різними іменами. Сумі/щення опера/цій спец. одночасне виконання заданих дій на функціонально… …
58суміжний — а, е. Який межує з ким , чим небудь, прилеглий до чогось. || Розташований поруч; сусідній. || перен. Нерозривно пов язаний з чим небудь, близький до чогось. Суміжні виробництва. •• Сумі/жні кімна/ти кімнати, які мають спільну стіну. Сумі/жні… …
59суміжно — Присл. до суміжний. •• Сумі/жно ізольо/вані кімна/ти суміжні кімнати, кожна з яких має свій окремий вхід – вихід …
60сумішевий — а, е. Прикм. до суміш 2). || Який являє собою суміш. Сумішевий барвник …
